За давньоєвро­пей­ською тра­дицією, го­лов­ною спо­рудою міста з маг­де­бурзь­ким пра­вом мала бути ви­сока ра­туша, що слу­жила як ок­ра­сою, так і сто­рожо­вою спо­рудою укріпле­ного міста.Перша, дерев’яна ра­туша міста Станісла­вова була зве­дена у 1666 році. детальніше >

Площа Ринок із ра­тушею по­сере­дині є сер­цем Івано-Франківська від його ут­во­рен­ня по сь­огоднішній день. Дов­гий час це був адміністра­тив­но-еко­номічний центр міста. Ра­туша нині є улюб­ле­ною ба­гать­ма спо­рудою, дов­ко­ла і все­редині якої вирує куль­тур­не життя міста, відбу­ва­ють­ся роз­ва­жальні за­ходи, а площа Ринок є чи не най­по­пулярнішим місцем відпо­чин­ку го­родян. детальніше >

Май­дан мит­ро­поли­та Анд­рея Шеп­тиць­ко­го (но­сить цю назву від 1990 року) можна сміливо на­зива­ти ду­хов­но-куль­тур­ним осе­ред­ком міста. Не­абиякої по­пуляр­ності йому додає роз­та­шуван­ня в істо­рич­но­му центрі міста, поруч із пло­щею Ринок. Крім того, май­дан є місцем про­веден­ня зна­них фес­ти­валів, нап­риклад, міжна­род­но­го фесту «Свято Ковалів» чи фес­ти­валь на­род­но­го де­кора­тив­но-прик­ладно­го мис­тецт­ва «Кар­патсь­кий вернісаж». детальніше >

Колегіаль­ний фар­ний кос­тел Прес­вя­тої Діви Марії — най­давніша мо­нумен­таль­на спо­руда міста після ратуші. Точна дата зве­ден­ня кос­те­лу невідома. Знаємо, що зас­новник міста Андрій По­тоць­кий, роз­по­чав­ши зво­дити фор­течні мури дов­ко­ла міста, од­но­час­но взяв­ся за спо­руд­ження римо-ка­толиць­ко­го парафіяль­но­го кос­те­лу. детальніше >

Івано-Франківсь­кий ху­дожній музей розміщується в колегіаль­но­му кос­телі Прес­вя­тої Діви Марії з 1980 року. Музей є ба­гатою скарб­ни­цею об­ра­зот­ворчо­го і на­род­но­го мис­тецт­ва краю. Його фонди налічують близь­ко 12 тисяч творів; з них — 429 ікон, ек­земп­лярів об­ра­зот­ворчо­го мис­тецт­ва — 4420. детальніше >

«Свято ковалів» — тра­диційний щорічний Міжна­род­ний ко­валь­ський фес­ти­валь у місті Івано-Франківську, що був за­почат­ко­ваний 2001 року. Про­водить­ся до Дня міста (7 трав­ня) і триває декілька днів. Це одна з найбільших куль­тур­но-мис­тець­ких подій і знач­на ту­рис­тична при­нада міста, один з найбільших ко­валь­ських фестів у східній Європі. детальніше >

Ву­лиця Ни­зова — пря­ма ко­рот­ка ву­лиця в цент­ральній час­тині міста, що, й­ду­чи тро­хи під ухил, спо­лучає май­дан Шеп­тиць­ко­го з Нов­го­родсь­кою ву­ли­цею. По­чинається вона в ме­жах ко­лишнь­ого Се­редмістя, а закінчується в Га­лиць­ко­му пе­редмісті. Приб­лиз­но там, де нині лаз­ня і сквер, ко­лись про­хо­див фор­теч­ний мур. детальніше >

Вічевий май­дан — це охай­на і завж­ди людна площа в центрі міста. Фак­тично це є час­ти­на вул. Не­залеж­ності, що прос­тя­гається від вул. Га­лиць­кої до вул. Д. Вітовсь­ко­го. На Віче­вому май­дані роз­та­шова­но ба­гато кафе і рес­то­ранів, кни­гарні, крам­ниці, цент­ри те­лефон­но­го та інтер­нет-зв’язку, роз­ва­жальні зак­ла­ди, а також го­лов­поштамт. детальніше >

Ко­лишній виз­начний го­тель «Уніон» роз­та­шову­вася за теперішньою ад­ре­сою вул. Не­залеж­ності, 4. Сь­огодні це бізнес-центр «Київ», який ус­падку­вав свою назву від го­телю, що був тут у ра­дянсь­ку добу. Фа­сади будівлі з вул. Не­залеж­ності та Віче­вого май­да­ну рівноцінні. детальніше >

Фон­тан на Віче­вому май­дані (тоді Вічевий май­дан на­зивав­ся Ра­дянсь­ка площа) відкри­ли на по­чат­ку 1950-х років. Це була се­миг­ранна во­дой­ма, в центрі якої стир­ча­ла чаша із ко­лос­сям. Відтоді цей фон­тан зміню­вали тричі детальніше >

У 1959 році в ратуші відкрив­ся краєзнав­чий музей, а не­заба­ром перед цент­раль­ним вхо­дом пос­тав фон­тан. Це був круг­лий ба­сейн, з якого здій­ма­лась дво­мет­ро­ва ко­лона, по боках якої сто­яли дві гіпсові ле­леки. Ав­то­ри об­ра­ли не найміцніший матеріал, і місцеві ван­да­ли відбили ле­лекам дзь­оби. детальніше >

Площа Міцке­вича сфор­му­вала­ся у 1870-х роках і відтоді ні разу не міняла своєї назви. Площа ба­гато чим цінна для на­шого міста. Це вод­но­час і чу­довий охай­ний скер, і одне з най­улюб­леніших місць відпо­чин­ку, а дов­ко­ла площі зна­ходить­ся не одна цікава пам’ятка. детальніше >

Ву­лиця Тринітарсь­ка зна­ходить­ся у цент­ральній час­тині міста, в межах ко­лишнь­ого Се­редмістя, поб­ли­зу істо­рич­ної площі Ринок. Про­ходить від вулиці Га­лиць­кої до вулиці Ше­реме­ти. Це одна з най­давніших ву­лиць, фак­тично ро­вес­ни­ця Івано-Франківська. детальніше >

Ву­лиця Стра­чених зна­ходить­ся в істо­ричній час­тині міста, в са­мому центрі біля ратуші. Прос­тя­гається від площі Ринок до вулиці Леся Кур­ба­са. Одна з най­ко­рот­ших ву­лиць міста — 100 метрів. детальніше >

Ву­лиця Леся Кур­ба­са — ко­рот­ка пряма ву­лиця в цент­ральній час­тині міста, яка спо­лучає площу Міцке­вича з ву­лицею Гру­шевсь­ко­го. Ви­ник­ла в се­редині ХІХ століття. Раніше з’яви­тися вона не могла, бо тут про­ляга­ли фор­течні мури, височів бастіон із цент­ром на місці нинішньої філар­монії. детальніше >