За давньоєвропейською традицією, головною спорудою міста з магдебурзьким правом мала бути висока ратуша, що служила як окрасою, так і сторожовою спорудою укріпленого міста.Перша, дерев’яна ратуша міста Станіславова була зведена у 1666 році. детальніше >
Площа Ринок із ратушею посередині є серцем Івано-Франківська від його утворення по сьогоднішній день. Довгий час це був адміністративно-економічний центр міста. Ратуша нині є улюбленою багатьма спорудою, довкола і всередині якої вирує культурне життя міста, відбуваються розважальні заходи, а площа Ринок є чи не найпопулярнішим місцем відпочинку городян. детальніше >
Майдан митрополита Андрея Шептицького (носить цю назву від 1990 року) можна сміливо називати духовно-культурним осередком міста. Неабиякої популярності йому додає розташування в історичному центрі міста, поруч із площею Ринок. Крім того, майдан є місцем проведення знаних фестивалів, наприклад, міжнародного фесту «Свято Ковалів» чи фестиваль народного декоративно-прикладного мистецтва «Карпатський вернісаж». детальніше >
Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії — найдавніша монументальна споруда міста після ратуші. Точна дата зведення костелу невідома. Знаємо, що засновник міста Андрій Потоцький, розпочавши зводити фортечні мури довкола міста, одночасно взявся за спорудження римо-католицького парафіяльного костелу. детальніше >
Івано-Франківський художній музей розміщується в колегіальному костелі Пресвятої Діви Марії з 1980 року. Музей є багатою скарбницею образотворчого і народного мистецтва краю. Його фонди налічують близько 12 тисяч творів; з них — 429 ікон, екземплярів образотворчого мистецтва — 4420. детальніше >
«Свято ковалів» — традиційний щорічний Міжнародний ковальський фестиваль у місті Івано-Франківську, що був започаткований 2001 року. Проводиться до Дня міста (7 травня) і триває декілька днів. Це одна з найбільших культурно-мистецьких подій і значна туристична принада міста, один з найбільших ковальських фестів у східній Європі. детальніше >
Вулиця Низова — пряма коротка вулиця в центральній частині міста, що, йдучи трохи під ухил, сполучає майдан Шептицького з Новгородською вулицею. Починається вона в межах колишнього Середмістя, а закінчується в Галицькому передмісті. Приблизно там, де нині лазня і сквер, колись проходив фортечний мур. детальніше >
Вічевий майдан — це охайна і завжди людна площа в центрі міста. Фактично це є частина вул. Незалежності, що простягається від вул. Галицької до вул. Д. Вітовського. На Вічевому майдані розташовано багато кафе і ресторанів, книгарні, крамниці, центри телефонного та інтернет-зв’язку, розважальні заклади, а також головпоштамт. детальніше >
Колишній визначний готель «Уніон» розташовувася за теперішньою адресою вул. Незалежності, 4. Сьогодні це бізнес-центр «Київ», який успадкував свою назву від готелю, що був тут у радянську добу. Фасади будівлі з вул. Незалежності та Вічевого майдану рівноцінні. детальніше >
Фонтан на Вічевому майдані (тоді Вічевий майдан називався Радянська площа) відкрили на початку 1950-х років. Це була семигранна водойма, в центрі якої стирчала чаша із колоссям. Відтоді цей фонтан змінювали тричі детальніше >
У 1959 році в ратуші відкрився краєзнавчий музей, а незабаром перед центральним входом постав фонтан. Це був круглий басейн, з якого здіймалась двометрова колона, по боках якої стояли дві гіпсові лелеки. Автори обрали не найміцніший матеріал, і місцеві вандали відбили лелекам дзьоби. детальніше >
Площа Міцкевича сформувалася у 1870-х роках і відтоді ні разу не міняла своєї назви. Площа багато чим цінна для нашого міста. Це водночас і чудовий охайний скер, і одне з найулюбленіших місць відпочинку, а довкола площі знаходиться не одна цікава пам’ятка. детальніше >
Вулиця Тринітарська знаходиться у центральній частині міста, в межах колишнього Середмістя, поблизу історичної площі Ринок. Проходить від вулиці Галицької до вулиці Шеремети. Це одна з найдавніших вулиць, фактично ровесниця Івано-Франківська. детальніше >
Вулиця Страчених знаходиться в історичній частині міста, в самому центрі біля ратуші. Простягається від площі Ринок до вулиці Леся Курбаса. Одна з найкоротших вулиць міста — 100 метрів. детальніше >
Вулиця Леся Курбаса — коротка пряма вулиця в центральній частині міста, яка сполучає площу Міцкевича з вулицею Грушевського. Виникла в середині ХІХ століття. Раніше з’явитися вона не могла, бо тут пролягали фортечні мури, височів бастіон із центром на місці нинішньої філармонії. детальніше >