Вулиця Страчених знаходиться в історичній частині міста, в самому центрі біля ратуші. Простягається від площі Ринок до вулиці Леся Курбаса. Одна з найкоротших вулиць міста — 100 метрів.
Вузька, озеленена та забудована переважно старими «польськими» 2-3-х поверховими будинками. В кінці вулиці знаходиться добре відома в минулому реформістська синагога.
14 листопада 1943 року в Станіславському театрі відбулася прем’єра оперети Я. Барнича «Шаріка». Біля 17.30 до залу ввійшли гестапівці, агенти і перекрили всі входи і виходи. Чотири поліцаї піднялися на сцену, і один з них наказав припинити виставу. Слово до глядачів взяв шеф гестапо Брандт, який заборонив публіці розмовляти між собою. Коли вороги робили обшуки, то перед задніми рядами знайшли два пістолі і гранати. У коридорі театру пролунали постріли. Одного есесівця було поранено. Людей тримали на перевірці цілу ніч. Гестапо затримало біля 100 осіб. 4-ох осіб скрутили і назвали членами Організації українських націоналістів, 15 осіб засуджено до страти. О 13.30 їх вивели під стіну синагоги і вбили.
Пам’ятний знак страченим українським патріотам було відкрито на вулиці Страчених на Покрову 14 жовтня 2003 року. Водночас наприкінці 2000-х встановилась громадська думка в частини містян і громадських діячів, що замість маловиразної скульптури Страченим націоналістам має бути встановлений повноцінний монумент, а вулиця, де він встановлений має бути перейменована на вулицю Страчених українських патріотів.