Вулиця Вірменська починається від вулиці Страчених, перетинає вулицю Мельничука і вливається у вулицю Шеремети біля базару. Існує від ХVІІІ століття, але першу свою назву — вулиця Антоневича — одержала лише в середині ХІХ століття.
На початку існування міста на цій ділянці на схід від площі Ринок оселилися вірмени, і вулиці тут мали вірменські назви. З історії місцевих вірмен відомі три представники фамілії Антоневичів. Це настоятелі вірменської церкви Домінік (1775–1795), Антон (1795–1815) та повстанець 1831 року, керівник загону національної ґвардії під час революції 1848-го, поет Микола Антоневич. Ім’я одного з них було у назві вулиці.
У ХVІІ-ХVІІІ століттях вулиця з правого боку починалася і закінчувалася християнським храмом. На початку було подвір’я української церкви Святого Воскресіння (існувала в 1670–1815 роках), наприкінці — костьол монастиря тринітарів (1732–1830). До наших часів вони не збереглися, були розібрані на початку ХІХ століття.
Найцінніша пам’ятка національного значення на цій короткій вулиці — вірменська церква, споруджена протягом 1743–1762 років. За комуністичної влади була перетворена на музей історії релігії та атеїзму. І лише в незалежній Україні відновилася як церква — кафедральний Покровський собор Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) від 1990 року. Далі поруч з нею в колишніх палатах духівництва міститься духовна семінарія УАПЦ.
Від 1945 року вулиця іменувалася Єреванською, а від 1991-го називається Вірменською. Ця назва точніше передає історичну пам’ять про вірменську дільницю.
З книги: 200 вулиць Івано-Франківська. М.Головатий. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — 464 стор.