Ву­лиця Шпи­таль­на — не­дов­га ву­лиця, що тяг­неть­ся від вулиці Ше­реме­ти в центрі міста до Гру­шевсь­ко­го.

Най­давніший об’єкт на ній — вій­сько­вий шпи­таль. Звідси й назва вулиці. Шпи­таль — це ко­лишній палац, ро­дин­не гніздо Андрія По­тоць­ко­го, який вважається зас­новни­ком міста. Палац збу­дова­ний 1682 року, і від того часу існує опи­сува­на ву­лиця, що про­ходить повз фрон­то­ву час­ти­ну па­лацо­вого комп­лек­су. При­чому ця по­чат­ко­ва час­ти­на вулиці місти­лася все­редині фор­течних мурів, а даль­ша ви­ник­ла після зне­сен­ня тих мурів у 1809–1812 роках.

Шпи­таль­ною ву­лиця по­чала на­зива­тися в се­редині ХІХ століття. В міжвоєнний час мала ім’я С. Кра­совсь­ко­го, лікаря-хірурга, керівника за­галь­но­го шпи­талю на зламі ХІХ-ХХ століть, який меш­кав на цій вулиці.

В ра­дянські часи й­ме­нува­лася ву­лицею Ле­щин­ця, сек­ре­таря об­ко­му ком­со­молу, імпор­то­вано­го з Чернігівщини і зни­щено­го бой­ови­ками ОУН у 1948 році. Прид­ворний архітек­тор По­тоць­ких Ф. Ко­рассіні збу­дував палац в італійській манері «па­лац­цо ін фор­теццо» (палац у фор­теці) — фрон­том і пар­ком звер­не­ний до цент­ру міста та з боків і по­заду охоп­ле­ний фор­тифікацією у два бастіони. Влас­не палац — три­повер­хо­вий бу­динок у гли­бині скве­ру зліва. Це все, що ли­шило­ся після пожеж і руй­ну­вань від ко­лись пиш­но­го па­лацу, роз­бу­дова­ного в се­редині ХVІІІ століття. Зас­лу­гову­ють на увагу два дво­повер­хові павіль­йони — лівий і пра­вий — що ви­ходять на фа­сад­ну лінію, бу­довані в стилі ба­роко нап­рикінці ХVІІІ століття. Го­лов­на в’їзна брама па­лацу, гар­ний зра­зок ко­валь­сько­го мис­тецт­ва, прик­ра­шена скуль­птур­ни­ми зоб­ра­жен­ня­ми ли­царсь­ко­го об­ла­дун­ку. У палаці жив і помер Андрій По­тоць­кий, бу­вали поль­ський ко­роль Ян Со­бесь­кий, тран­силь­вансь­кий князь Ф. Ракочі, австрій­ський цісар Йосиф ІІ. Не менше 25-ти років (від 1732-го року) тут про­жила і в Ста­нис­ла­вові по­хова­на дру­жина геть­ма­на П. Ор­ли­ка, спод­вижни­ка і нас­тупни­ка геть­ма­на Ма­зепи. Чому? Тому що то­гочас­ний влас­ник міста Ю. По­тоць­кий був со­юз­ни­ком шведів і Ма­зепи.