Для будь-якого іва­ноф­ранківця «сто­метрівка», або «сотка» — то не прос­то вик­ла­дена плит­кою охай­на ву­лич­ка в центрі міста, не лише по­чаток довгої вулиці Не­залеж­ності. Це один із «най­живіших» осе­редків міста, це місце зустрічей та відпо­чин­ку, неспішних вечірніх про­гуля­нок, ву­лич­них му­зикантів, кни­гарень, ка­фетеріїв, піцерій та рес­то­ран­чиків, крам­ни­чок і т. д. Сто­метрівка дихає ак­тивним жит­тям молоді, дозвіллям та екс­курсіями, чис­ленни­ми куль­тур­но-роз­ва­жаль­ни­ми подіями та акціями, а також цікавою історією.

Отож, сто­метрівкою меш­канці звуть по­чаток вулиці Не­залеж­ності. Ця назва умов­на, адже насп­равді сотка має у дов­жи­ну близь­ко півкіло­мет­ра. Крім того, по­чаток сто­метрівки є фак­тично дру­гим цент­ром міста; пер­шим, істо­рич­ним цент­ром є площа Ринок.

Пер­винно ву­лиця Не­залеж­ності на­зива­лася Тис­ме­ниць­кою до­рогою. Вона по­чина­лася од­ра­зу за Тис­ме­ниць­кою бра­мою Станіславівської фор­теці. На по­чат­ку XIX століття фор­течні мури були зруй­но­вані. Ву­лиця на­була ве­ликої важ­ли­вості після про­веден­ня залізниці через місто, бо за­без­пе­чила спо­лучен­ня з вок­за­лом. Влас­не тоді сфор­му­вав­ся новий центр міста.