Вулиця Труша знаходиться у центральній частині міста, в межах історичного ядра, сполучає площу Ринок з вулицею Лесі Українки. Існує від ХVІІІ століття.
Вулиця виходила на Ринкову площу не завжди. Це сталося 1942 року, коли за наказом нацистських окупантів був знесений південний ринковий квартал і вулиця відкрилася на площу.
Її історична назва — Божнича. Річ у тім, що з боку вулиці Лесі Українки від своїх початків вулиця впиралася в синагогу (божницю), що стояла в нинішньому сквері позаду медичного університету і теж розібрана за наказом окупаційної влади 1942 року. В цей час вулиця називалася Темною.
Від 1945 року вулицю називали Короткою, інколи Малою. І були на це підстави, бо вона належить до найкоротших в місті при довжині всього 65 метрів.
На початку 1960-х років вона вже здобула ім’я Василя Качалова (справжнє прізвище Шверубович) — російського радянського актора, народного артиста СРСР, який до своєї смерті в 1948 році працював у Московському художньому академічному театрі (МХАТі). У серпні 1995 року вулиця одержала ім’я українського митця Івана Труша (1869–1941) — визначного живописця, громадського діяча. Він народився на Бродівщині, у Бродах закінчив гімназію, 1891-го року вступив до Краківської академії красних мистецтв і по її закінченні 1897 року переїхав до Львова. Вже наступного року очолив перше об’єднання художників Галичини «Товариство для розвою руської штуки». Утвердився як художник-реаліст, прекрасний пейзажист, майстер психологічного портрета.
Ця вулиця не лише найкоротша в місті, але й найвужча. Її ширина від муру до муру — шість метрів, вона ніколи не знала тротуарів. По всій ширині вона вистелена бруківкою і зберігає середньовічний колорит.
На вулиці лише чотири будинки, три з них — пам’ятки архітектури. Але за адресою до неї належить лише чотириповерхова кам’яниця № 4, побудована 1930 року на розі з вулицею Лесі Українки. Інші будинки виходять на неї своїми бічними фасадами.
З книги: 200 вулиць Івано-Франківська. М.Головатий. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — 464 стор.