Пряме посилання на панораму

  facebook    

Для вставки панорами у ваш facebook скопіюйте посилання на панораму та опублікуйте її як посилання на стіні facebook'а


livejournal   Отримати код вставки

ширина:
висота:

 
Вулиці міста Професії Wallpapers Погода
 

Для перегляду інтерактивних панорам натисніть ліву кнопку мишки, тримайте і ведіть в сторони. Наближення/віддалення — колесом мишки
або клавішами Ctrl/Shift. Для здійснення переходів між кадрами — натисніть на стрілки в кадрі або на позначки на карті.
Катедральний Святопокровський собор УАПЦ ("голуба церква")
2009-04-02 16:39:00
<code>
 

Катедральний Святопокровський собор УАПЦ (вірменський костел)

Віртуальний тур по Івано-Франківську, віртуальний тур,360 панорама, віртуальна панорама, фото Івано-Франківськ,3D панорама, сферична панорама, фото 360, панорама, віртуальний івано-франківськ

Не ди­вуй­те­ся, що пра­вос­лавна церк­ва роз­та­шова­на по вулиці Вірменській. Адже на її місці ко­лись насп­равді стояв вірменсь­кий кос­тел. Так, після зас­ну­ван­ня Станісла­вова у місті по­сели­лися вірмени, розмістив­шись в од­но­му квар­талі дов­ко­ла су­час­ної вулиці Вірменсь­кої. Зас­новник надав вірме­нам певні привілеї, зок­ре­ма щодо вірос­повідання. У се­редині 60-х років XVII століття вони спо­руди­ли дерев’яний храм. На по­чат­ку нас­тупно­го століття з ікони Матері Божої Ласкавої Станиславівської по­чали ка­пати сль­ози (копію ікони видно на фасаді церк­ви, а оригінал ви­везе­ний у 1944 році в Поль­щу, у Пет­ро­павлівсь­кий собор у Ґдансь­ку). 22 серпня 1742 року спеціальна комісія підтвердила факт чудотворності. На честь свя­щен­ної з’яви, у 1743–1762 роках вірмени звели тут му­рова­ний кос­тел у стилі зрілого ба­роко. Чудові настінні роз­пи­си ви­конав ху­дож­ник Ян Со­лець­кий. До на­шого часу збе­рег­ли­ся його ком­по­зиції «Воз­несіння» й «Ака­фист Бо­горо­диці». А скульптури — Матвія Полейовського — учня видатного Йоана-Ґеорґа Пінзеля. Сучасний престол виготовлено у майстерні Мар’яна Антоняка на початку ХХ сторіччя. А на фасаді є меморіальна дошка першому патріархові УАПЦ Мстиславу, яку встановлено у 1999 році.

Під час трагічної станіславівської пожежі 1868 року вірменсь­кий кос­тел згорів. Нас­тупно­го року його відбу­дува­ли в дещо но­вому виг­ляді. У 1919–1930-х роках три­вала рес­таврація кос­те­лу, його по­вер­та­ли до того виг­ля­ду, який він мав ще до пожежі. Відно­вили фрес­ки Яна Со­лець­ко­го. Ба­рокові скуль­пту­ри на­лежать руці Матвія По­лей­овсь­ко­го — в го­лов­но­му нефі вста­нови­ли два­над­цять ста­туй свя­тих, ще вісім — на пос­та­мен­тах між ко­лона­ми цент­раль­но­го вівтаря.

Після Другої світової вірмени виїхали до Польщі, заб­равши з собою вже зга­даний образ Бо­гома­тері та деякі інші найцінніші реліквії. Кос­тел було віддано Російській Пра­вос­лавній Церкві, а до­сить скоро по тому — зак­ри­то. Приміщення віддали під май­стер­ню ху­дож­ників.

Нас­тупну рес­таврацію про­вели у 1971 році, і відкри­ли в церкві музей… історії релігії та атеїзму. Він пра­цював до 1990 року, потім знову на ко­рот­кий час пе­рей­шов­ши до РПЦ. Із 1992 року спо­руда вірменсь­ко­го кос­те­лу на­лежить Українській Ав­то­кефальній Пра­вос­лавній Церкві.