Вулиця Шевченка знаходиться у центральній частині міста, це одна із найдавніших та найкрасивіших вулиць в Івано-Франківську. Названа на честь українського поета, художника і мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Тягнеться від вулиці Січових стрільців до парку ім. Т. Г. Шевченка.
Ще у XVIII столітті тут знаходилася алея для прогулянок, яка вела від Станіславівської фортеці до так званої «звіринецької діброви» (сьогодні там міський парк ім. Т. Г. Шевченка), що є залишком Чорного лісу. Потім алея була обсаджена липами, а в XIX столітті стала називатися Липовою вулицею. Вона носила цю назву аж до 1956 року, коли пройшла чергова хвиля перейменування вулиць міста, — Липова була перейменована на Шевченка.
В садибі Г. Лотрінгера за адресою Липова, 34 28 вересня 1868 року в місті виникла катастрофічна пожежа, внаслідок якої згоріла половина міста — 260 будинків. У вогні згоріли ратуша, церкви, пошта, суд, театр, крамниці, майстерні, дерев’яні будинки, здебільшого — в центральній частині міста. Збитки від пожежі вираховувались у сумі 1 мільйона ринських злотих.
На цій вулиці в 1899 році коштом єпископа А. Шептицького закуплено ділянку під будівництво греко-католицької духовної семінарії. А з 1901 року за сприянням урядових субсидій розпочалося будівництво.
У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття Станіславської української гімназії. Першим директором було призначено Миколу Сабата. Спочатку вона розміщувалася в орендованому приміщенні на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26, а з 1908 року — на вулиці Липовій. Закрита радянською владою у 1939 році та була перетворена в середню школу. Тепер це житловий будинок.
Також на вулиці Шевченка знаходиться готель «Дністер», споруджений 1 травня 1914 року, спочатку, як будинок «Австрія», де розташовувався один з найкращих в місті готель «Варшава», а також ресторан, кафе і кінотеатр. До 1939 року готель носив свою назву «Варшава», потім — «Спартак», а вже з 1960 року — «Дністер».
В цьому будинку 2 січня 1919 року в Станіславі — тимчасовій столиці Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) — відбулося перше засідання Української Національної Ради ЗУНР. 3 січня тут був ухвалений історичний універсал про злуку з Українською Народною республікою (УНР).
В 1920 році тут знаходилося видавництво «Бистриця», яке видавало в серіях «Дитячі читанки» та «Бібліотека для української молодіжі» ілюстровані казки, оповідання, коротку історію України та інше.