Пряме посилання на панораму

  facebook    

Для вставки панорами у ваш facebook скопіюйте посилання на панораму та опублікуйте її як посилання на стіні facebook'а


livejournal   Отримати код вставки

ширина:
висота:

 
Вулиці міста Професії Wallpapers Погода
 

Для перегляду інтерактивних панорам натисніть ліву кнопку мишки, тримайте і ведіть в сторони. Наближення/віддалення — колесом мишки
або клавішами Ctrl/Shift. Для здійснення переходів між кадрами — натисніть на стрілки в кадрі або на позначки на карті.
Вулиця Шевченка
2008-10-19 16:40:00
<code>
 

Вулиця Шевченка

Віртуальний тур по Івано-Франківську, віртуальний тур,360 панорама, віртуальна панорама, фото Івано-Франківськ,3D панорама, сферична панорама, фото 360, панорама, віртуальний івано-франківськ

Ву­лиця Шев­ченка зна­ходить­ся у цент­ральній час­тині міста, це одна із най­давніших та най­кра­сивіших ву­лиць в Івано-Франківську. Наз­ва­на на честь українсь­ко­го поета, ху­дож­ни­ка і мис­ли­теля Та­раса Гри­горо­вича Шев­ченка. Тяг­неть­ся від вулиці Січових стрільців до парку ім. Т. Г. Шев­ченка.

Ще у XVIII столітті тут зна­ходи­лася алея для про­гуля­нок, яка вела від Станіславівської фор­теці до так званої «звіри­нець­кої діброви» (сь­огодні там міський парк ім. Т. Г. Шев­ченка), що є за­лиш­ком Чор­но­го лісу. Потім алея була об­садже­на ли­пами, а в XIX столітті стала на­зива­тися Ли­повою ву­лицею. Вона но­сила цю назву аж до 1956 року, коли прой­шла чер­го­ва хвиля пе­рей­ме­нуван­ня ву­лиць міста, — Ли­пова була пе­рей­ме­нова­на на Шев­ченка.

В садибі Г. Лотрінгера за ад­ре­сою Ли­пова, 34 28 ве­рес­ня 1868 року в місті ви­ник­ла ка­таст­рофічна по­жежа, внаслідок якої згоріла по­лови­на міста — 260 бу­динків. У вогні згоріли ра­туша, церк­ви, пошта, суд, театр, крам­ниці, май­стерні, дерев’яні бу­дин­ки, здебіль­шо­го — в цент­ральній час­тині міста. Збит­ки від пожежі ви­рахо­вува­лись у сумі 1 міль­йона ринсь­ких зло­тих.

На цій вулиці в 1899 році кош­том єпис­ко­па А. Шеп­тиць­ко­го за­куп­ле­но ділянку під будівницт­во греко-ка­толиць­кої ду­хов­ної семінарії. А з 1901 року за спри­ян­ням уря­дових суб­сидій роз­по­чало­ся будівницт­во.

У 1905 році на ви­могу української гро­мадсь­кості австрій­ський уряд дав згоду на відкрит­тя Станіславсь­кої української гімназії. Пер­шим ди­рек­то­ром було приз­на­чено Ми­колу Са­бата. Спо­чат­ку вона розміщу­вала­ся в орен­до­вано­му приміщенні на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26, а з 1908 року — на вулиці Липовій. Зак­ри­та ра­дянсь­кою вла­дою у 1939 році та була пе­рет­во­рена в се­ред­ню школу. Тепер це жит­ло­вий бу­динок.

Також на вулиці Шев­ченка зна­ходить­ся го­тель «Дністер», спо­руд­же­ний 1 трав­ня 1914 року, спо­чат­ку, як бу­динок «Австрія», де роз­та­шову­вав­ся один з най­кра­щих в місті го­тель «Вар­ша­ва», а також рес­то­ран, кафе і кіно­те­атр. До 1939 року го­тель носив свою назву «Вар­ша­ва», потім — «Спар­так», а вже з 1960 року — «Дністер».

В цьому бу­дин­ку 2 січня 1919 року в Станіславі — тим­ча­совій сто­лиці Західно-Української На­род­ної Рес­публіки (ЗУНР) — відбу­лося перше засідання Української Національ­ної Ради ЗУНР. 3 січня тут був ух­ва­лений істо­рич­ний універ­сал про злуку з Українсь­кою На­род­ною рес­публікою (УНР).

В 1920 році тут зна­ходи­лося ви­дав­ницт­во «Бист­ри­ця», яке ви­дава­ло в серіях «Дитячі чи­тан­ки» та «Бібліотека для української молодіжі» ілюст­ро­вані казки, оповідання, ко­рот­ку історію України та інше.