Пряме посилання на панораму

  facebook    

Для вставки панорами у ваш facebook скопіюйте посилання на панораму та опублікуйте її як посилання на стіні facebook'а


livejournal   Отримати код вставки

ширина:
висота:

 
Вулиці міста Професії Wallpapers Погода
 

Для перегляду інтерактивних панорам натисніть ліву кнопку мишки, тримайте і ведіть в сторони. Наближення/віддалення — колесом мишки
або клавішами Ctrl/Shift. Для здійснення переходів між кадрами — натисніть на стрілки в кадрі або на позначки на карті.
У фойє вокзалу
2008-08-01 19:13:00
<code>
 

Вокзал

Віртуальний тур по Івано-Франківську, віртуальний тур,360 панорама, віртуальна панорама, фото Івано-Франківськ,3D панорама, сферична панорама, фото 360, панорама, віртуальний івано-франківськ

Якщо Ви при­були до міста не літаком чи у влас­но­му авто, то Вас неодмінно зустріне івано-франківська залізнич­на станція, яка нині тісно співживе з го­лов­ним ав­то­вок­за­лом.

Івано-франківсь­кий залізнич­ний вок­зал було збу­дова­но в 1866 році. Ця дата зафіксо­вана на ме­тале­вих стов­пах на пероні станції. Ми­нуло ще три роки, як пер­ший потяг прой­шов через Харків, а ще через рік залізнич­ним вуз­лом став сам Київ (на той мо­мент гу­бернсь­ке місто).

1 ве­рес­ня потяг із декіль­ко­ма сот­ня­ми га­личан виїхав зі Ль­во­ва до Чернівців. Два­над­цять годин три­вав цей рейс, і майже го­дину (точніше, 47 хви­лин) потяг стояв у Станіславі. Та це був не лише пер­ший па­сажирсь­кий потяг в історії міста. Адже саме тут, на вок­залі, впер­ше в місті спа­лах­ну­ло елект­рич­не освітлен­ня.

У 1866 році була прок­ла­дена перша колія зі Ль­во­ва через Станіславів до міста Ясс у Румунії. Надалі будівницт­во колії від Станісла­вова роз­ви­валось в різних нап­рямках: у січні 1875 року був роз­по­чатий рух на Стрий, в січні 1884 року — на Гу­сятин, а з лис­то­пада 1891 року — на Во­ронен­ку.

На по­чат­ку ми­нуло­го століття залізнич­ний вузол у Станіславі вва­жав­ся настільки по­туж­ним і знач­ним, що саме тут, а не у Львові чи Кра­кові, відкри­ли ди­рекцію залізниць. Її тоді розмістили у спеціально спо­руд­женій розкішній будівлі, де зараз роз­та­шова­ний го­лов­ний кор­пус ме­дака­демії.

Вок­зал за свою історію пе­режив дві ре­конс­трукції. Перша відбу­лась у 1886 році. Роз­ви­ток Авс­тро-Угор­щи­ни (в складі якої була й Га­личи­на) спо­нукав до роз­бу­дови залізнич­ної мережі. Наш не­вели­кий вок­зал пе­рес­тав відповідати пот­ре­бам часу.

Тож до не­вели­кої го­лов­ної будівлі по обид­ва боки при­буду­вали од­но­повер­хові флігелі. Відкри­лися їдаль­ня і кан­це­лярія, колійова пошта. Над цент­раль­ним вхо­дом до вок­за­лу здій­ма­лася скуль­пту­ра кри­латої богині, якої нині тут уже, на жаль, немає.

У 2000 році було здій­сне­но другу ре­конс­трукцію — го­лов­ної будівлі вок­за­лу, по­сад­ко­вих плат­форм, при­вок­заль­ної площі. Вок­зал на­ново оз­до­били ззовні, відно­вили інтер’єри, роз­ши­рили та вис­те­лили новою тро­ту­ар­ною плит­кою по­сад­кові плат­форми, вста­нови­ли су­часні світиль­ни­ки. Після ре­конс­трукції вок­зал при­був ог­ля­нути Пре­зидент України Л. Кучма. А до нього хто лише не бачив цієї будівлі! На перон вок­за­лу ви­ходи­ли: цісар Франц Йосиф, відомий ком­по­зитор Ми­кола Ли­сен­ко, зви­тяжці поль­ські, ру­мунські, німецькі, українські.

У 30-х роках ми­нуло­го століття на вок­залі можна було прид­ба­ти кви­ток до Відня чи Берліна. Сь­огодні пот­ра­пити туди знач­но складніше. Але можна без пе­реса­док діста­тися до Санкт-Пе­тер­бурга, Мінська чи Пе­ремиш­ля. А ос­новне — вок­зал для біль­шості ту­ристів та гос­тей міста є вікном у Кар­па­ти.

Нині будівля роз­та­шова­на на відстані приб­лизно 600 метрів на схід від вул. Гру­шевсь­ко­го та на північ від вул. Леп­ко­го, що є межею істо­рико-архітек­турно­го заповідника міста Івано-Франківськ.

Ви­корис­тані дже­рела:

1. Все­ук­раїнсь­кий ту­рис­тичний жур­нал «Кар­па­ти. Ту­ризм. Відпо­чинок», № 1 (2004).