Вічевий май­дан — це охай­на і завж­ди людна площа в центрі міста. Фак­тично це є час­ти­на вул. Не­залеж­ності, що прос­тя­гається від вул. Га­лиць­кої до вул. Д. Вітовсь­ко­го. На Віче­вому май­дані роз­та­шова­но ба­гато кафе і рес­то­ранів, кни­гарні, крам­ниці, цент­ри те­лефон­но­го та інтер­нет-зв’язку, роз­ва­жальні зак­ла­ди, а також го­лов­поштамт. Цікавою є історія май­да­ну.

Хоч у Станісла­вові завж­ди пишно буяла зе­лень при­ват­них палісад­ників, місто дов­гий час не мало жод­но­го парку гро­мадсь­ко­го приз­на­чен­ня. У 1825 році за ініціативи тодішнь­ого австрій­сько­го ок­ружно­го ста­рос­ти Франціска Крат­те­ра місто ви­купи­ло у братів Агоп­со­вичів ґрунт між тодішніми ву­лиця­ми Собєсь­ко­го, Ка­зимирівсь­кою та Ґос­лавсь­ко­го (тепер це вулиці Січових Стрільців, Ма­зепи та Вітовсь­ко­го). Цю те­риторію за­сади­ли де­рева­ми, по­роби­ли тут клум­би та вста­нови­ли лавки. Так пос­тав за­тиш­ний кра­сивий сквер, уро­чис­то відкри­тий у 1827 році. Він став улюб­ле­ним місцем відпо­чин­ку для станіславів’ян. Щонеділі меш­канці зби­рали­ся тут пос­лу­хати вій­сько­вий ор­кестр. Скве­рик наз­ва­ли «Крат­терівкою», щоб уша­нува­ти Франціска Крат­те­ра за його вне­сок у роз­ви­ток міста.

Крат­терівка була пер­шим гро­мадсь­ким пар­ком у місті. У другій по­ловині XIX століття вона втра­тила свою зна­чимість, оскільки було ут­во­рено новий парк за містом — так звану Діброву (тепер це парк ім. Т. Шев­ченка). Крат­терівка стала зви­чай­ною пло­щею. За па­нуван­ня Австрії сквер носив ім’я прин­це­си Ґізели, за Польщі — ім’я ге­нера­ла Ґал­ле­ра. У 1920 році парк дещо змен­ши­ли, про­дов­живши за його ра­хунок вул. Сапіжинсь­ку.